Від середньовічного міста до наших днів збереглися окремі архітектурні пам’ятники -   свідки його славного історичного минулого. З 1985 року комплекс історичних архітектурних споруд Старого Луцька оголошено Державним історико-культурним заповідником.

Одна з найдавніших пам’яток міста - мурований Верхній замок - яскравий приклад фортифікаційної архітектури XIV ст. Закладений він останнім князем Галицько-волинського князівства Любартом у 134О-1384 роках,  із  пізнішими добудовами і реставрацією дійшов до нашого часу.

Інакше сталося з Окольним замком,  із восьми башт якого збереглася тільки одна - князів Чорторийських - із окремими фрагментами мурів. Проте, на його тери­торії ще й нині можна побачити три монастирські комплекси: бригіток,  єзуїтів і шариток, а також одну з найстаріших житлових кам’яниць.

Монастир  бригіток постав на місці палацу Радзивілів у 1624 році й проіснував до пожежі 1845 року, яка поширилася від  нього на все місто.  Після цього монас­тир скасували,  а його будівлі пристосували під окружну в’язницю,   відому сьогодні як «луцька тюрма».   В   ній  23 червня 1941 року безсудно розстріляли близько 3-х ти­сяч волинян.

Монастир єзуїтів із колегіумом і величним Петропавлівським костьолом будувався впродовж 1616-1639 років за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Комплекс увійшов   у систему укріплень Окольного замку, про що свідчать бійниці на його західному фасаді й башті з годинником-курантами. Єзуїтська колегія була найвідомішим  навчальним закладом міста. Вона славилася багатою бібліотекою старовинних книг та студентським театром. Костьол святих Апостолів Петра і Павла з останніх десяти­річ XVIII століття діяв   вже як кафедральний храм луцької дієцезії. Після Другої світової війни його закрили й перет­ворили на склад,  а пізніше - у музей атеїзму. В 1992 ро­ці колишню кафедру повернули католикам.

Навпроти католицької кафедри розташовані зблоковані у П-подібну споруду будинки,  відомі як монастир шариток. Цей комплекс склався впродовж  XV-XVIII ст. із будівель старої католицької кафедри Святої Трійці,  а саме: палацу єпископа,  шпиталю,  дієцезіальної канцелярії і латинської школи. Під кінець XVIII ст. тут сформувалась Академія наук,  а в   XIX ст. шпиталь опікали сестри милосердя -шаритки.

Поза Окольним замком із заходу розкинулися торгово-ремісничі квартали і церковно-панські юридики (території) власне міста. Близько Петропавлівського костьолу розта­шована двоповерхова кам’яниця  на рубежі  XVIII-XIX ст. Впродовж 189О-1891 років   тут квартирувала  родина,  що поповнила українську літературу двома відомими іменами: Лесі Українки та її матері Олени Пчілки. Нині в   будинку розміщена дирекція Луцького державного історико-культурного заповідника.

У південній околиці міста на березі Стиру знаходиться домініканський монастир - одна з пізніших будівель най­давнішого католицького монастиря в   Луцьку. У часи роз­квіту католицької церкви в  ньому діяли школа,  дру­карня і музична капела. Тепер    в   монастирі розмі­щується духовна семінарія Української Православної Церкви,

Західніше домініканської юридики розташувався масив єврейської забудови,   історично званий «Жидівщиною». В ньому збереглася головна луцька синагога,  пам’ятник куль­тової єврейської архітектури XVII ст. Відмінною її особливістю є прибудована до молитовного залу оборонна башта  через яку синагогу іноді називають «Малим замком».

Ближче до центру старого міста розташовуються ще дві пам’ятки культової архітектури: лютеранська кірха і православ­на церква Покрови Пресвятої Богородиці. Неоготичну зі стрім­ким шпилем кірху збудувала в1906-1907 роках церковна громада німецьких колоністів,  а нині її відреставрували і вико­ристовують для своїх духовних потреб євангельські християни-баптисти. Неподалік від кірхи в   зелені дерев потонула церква Святої Покрови. Це найстаріший із нині діючих християнських храмів  Луцька. В церкві Святої Покрови дослідники віднайшли образ Святої Богородиці,  одну з найдавніших ікон України. Сьогоднішній вигляд храму склався після капітальної його пере­будови у XVII ст. і добудови дзвіниці у XIX ст.

У північній околиці Старого міста,  поблизу площі Братський міст,  розташований монастир василіанів,  який включав  спо­руди Луцького православного братства: церкву Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього та монастирсь­кий будинок зі шпиталем і школою. Об’єднані в   православне братство волинські шляхтичі,  духовенство й луцькі міщани збу­дували цей комплекс для захисту своєї віри,  мови й культури від державного католицизму і ополячення ще в першій половині XVII ст. При братському монастирі певний час діяла друкарня. В крипті храму знайшли свій останній спочинок визначні захис­ники православної віри та громадські діячі XVII ст.

Нині Хрестовоздвиженська церква,  що збереглася не пов­ністю,   використовується за призначенням,  існують проекти відновлення її давнього вигляду.

Майбутнє старої частини Луцька дирекція Державного історико-культурного заповідника бачить у збереженні і реставрації його архітектурних пам’ятників,  а також в   охороні і відтворен­ні історичного середовища шляхом відновлення давнього образу і функцій міста.

Початок відновлення забудови на підвалах і фундамен­тах втрачених будинків   став   першим етапом здій­снення цих намірів.

Луцьк

Вул.Драгоманова,23

тел. (0332) 723432

Старий Луцьк історико-культурний заповідник працює
З 10.00 до 17.00, квиток дит. - 2 грн.
Дорослий - 4 грн., екскурсія (20 - 25 чол.)
Дит. 10грн., дорослий 20 грн.