Понеділок, 18.12.2017, 05:54Приветствую Вас Гість

Заповідник "Старий Луцьк"

Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи

Що таке Окольний замок або як колись виглядав Луцьк. Реконструкція епохи Ренесансу
Читаючи монографію про Луцький замок, я натрапив на два надзвичайно цікаві малюнки, які зображали замок 1500-х і 1700-х років. Замок… А що розуміється під цим словом? Образ нашої твердині присутній на тисячах фотографій, картинах і навіть на грошах. І скрізь зображення переважно однакове - якщо не сама В’їзна вежа, то якась частина замку. А на малюнках я бачив щось зовсім інше і прекрасне. От з цього вийшло прагення зробити невеличке дослідження…

Багато людей зовсім не знають, що насправді замок в Луцьку не один. Більше того, часто вони умудряються не побачити напоказ піднятої над старою забудовою міста вежі отого іншого замку!.. Звісно, він не може похвалитися такою збережністю, як замок Любарта, але він і далеко не зовсім зруйнований, щоб його не помічати. Якщо мені вдалося знайти залишки Домініканського костелу (який, вважалося, безслідно згорів 150 років тому) біля монастиря, то логічно припустити, що така велика будова як замок також не може бути повністю стерта часом. Як виявилося, половина цього іншого замку досі стоїть на місці!..

Колись твердиня нашого міста виглядала далеко не так як тепер. До того, що маємо можливість спостерігати зараз, від В’їзної вежі до Стирової було прибудоване колом щось надто більше, і це більше називається Окольним замком. Окольний означає округлий, або той, який простягається недалеко від певного місця (в певному околі). Окольний замок оточував теперішній (який називався Верхнім).

Окольний замок був збудований ще за часів Київської Русі і був дерев’яним. Луцьк як місто було оточене оборонними стінами цього замку. Верхній замок також був дерев’яним, а вже за часів Любарта почав оновлюватися цегляними частинами. На зламі XV-XVI століть дерев’яні укріплення Окольного замку замінюються на цегляні. Товщина стін сягала до 2 метрів. Вигляд цього замку відображає надзвичайний малюнок, який вражає титанічністю праці над ним, детальністю зображення та історичною точністю! Феноменальна робота! Ось як це виглядає (автор - Троневич Петро):

Так виглядав Луцький замок після реконструкції XVI ст. На передньому плані - каплиця Скорбного Хреста, яка розташовувалася на бернардинському цвинтарі (тепер тут Національний банк на Градному Узвозі). Тобто це погляд наче звідти. У лівому нижньому куті зображено теперішній замок Любарта із церквою Івана Богослова (в даний час її залишки можна спостерігати в підземеллі замку). Все, що далі - Окольний замок. Видно, що він складається із восьми веж: 4 муровані, 4 дерев’яні. Їх назви такі (рухаємося від В’їзної вежі Любартового замку, починаючи з дерев’яних): Владик волинських, Пінська, Перемильська, Воротня, та Чарторийських, Свинюська, Івана підскарбія (повна назва: Івана підскарбія, князів Четвертинських та інших князів), Архімандрича, яка замикає коло замку, примикаючи до Стирової вежі Верхнього, тобто Любартового. Між ним і Окольним був рів з водою, над яким пролягав підйомний міст від майдану до В’їзної вежі Верхнього замку. Назви веж походили від імен людей, місцевостей, які їх утримували.

Які ж споруди знаходилися на території Окольника в той час? Напроти вежі Івана підскарбія стоїть Дмитрівська церква. Під вежею Свинюських - церква Святого Якова. Між Перемильською і Пінською дерев’яними вежами стояв надзвичайно гарний кафедральний костел Святої Трійці. Римський імператор Сигізмунд, прибувши до Луцька на з’їзд європейських монархів, висловив своє захоплення красою цього костелу та його оборонною здатністю. Вежа владик волинських використовувалася для допиту злочинців. Перед нею стояв плац на підвищенні. Там відбувалися страти. По дорозі від костелу до майдану страт стоять ще дві церкви: Св. Петра і Св. Катерини. І будинки різних людей: князів, суддів, писарів, королівського ротмістра, старости, ключника і т.д.

У XVII ст. назріла необхідність чергової реконструкції усього замку для надійнішого захисту Речі Посполитої від козаків та татар. І Луцьк відігравав у цьому немале значення. Почалися масові роботи. Старі будинки, які знаходилися на ровах і валах зносилися, самі вали зміцнювалися, власникам виплачувалася компенсація. Вежі Верхнього замку виростають угору, стіни ремонтуються. На той час єзуїти вже звели свій комплекс, відповідно, зовнішня стіна якого мала оборонні бійниці. Комплекс бригідок також постав на місці старих укріплень. На вході в Окольний замок збудувалася мурована дзвіниця костелу Святої Трійці, а сам костел після пожежі 1724 року набув барокових форм. Всі ці події виражені у не менш масштабному і чудовому малюнкові (автор - Троневич Петро):

На передньому плані - гостроверхі шпилі костелу тринітаріїв. На території Верхнього замку стоїть відремонтована уніатська церква Івана Богослова. Князівського палацу вже нема, але вежі стали вищими. Церква Святого Дмитрія біля костелу бригідок вже уніатська. Дерев’яних веж уже нема - вони замінені стінами будинків, які постали на місці колишньої стіни. Але 4 муровані вежі залишилися. Загалом же замок став виглядати більш міським, хоча свою замкнутість ще зберігав - це добре видно з малюнку. Пройти до нього (зрештою, як і зараз) можна було тільки крізь ворота біля єзуїтського костелу і дзвіниці. І тут є один цікавий факт, який пояснює, чому Окольний замок почав перетворюватися на звичайну (ну, може й не зовсім) міську територію. Суспільні трасформації у державі прямували до зрівнювання у значущості (а згодом і правах) шляхти і міщан. Шляхта жила в замках, міщани - в місті поряд із замком. Другим аспектом було те, що сам Луцьк був обнесений оборонним парканом, тобто це було місто-фортеця. Це все прирівнювало значущість замкової та власне міської територій. Міщани могли поселятися в Окольному замку, а шляхті непогано жилося і в місті, бо воно було захищеним, фактично, також замком. Територія Окольника забудовується звичайними будинками і на кінець XVIII ст. вважається міською. Проте протягом цього століття сама архітектура залишається замковою: існують вежі, стіни, бійниці, ворота. А от 1781 рік є тим поворотним моментом, після якого Окольний замок остаточно втратив свою замковість. Відбулася пожежа, яка спалила три вежі і понищила стіни. А оскільки то був час світової історії, коли замки як такі вже й не були потрібні, ніхто і не збирався відновлювати Окольник після пожежі. І тому назва “Луцький замок” стосувалася вже тільки Верхнього замку. А пожежі 1845 ще більше руйнують залишки стін та веж Окольного замку.

Що було, те загуло… Але ж як голосно! І я вирішив провести дослідження, гіпотезою якого було те, що Окольний замок таки не знищений повністю і можна щось відйнати старе. По-перше, цілком очевидно, що деякі елементи замку досі стоять - зовнішні стіни комплексу єзуїтів, монастира бригідок, шариток. Тим більше, зверніть увагу, вулиці замкової території досі не змінили своїх напрямів та вигинів! Це дуже цікаво! Кафедральна, Плитниця, майдан біля монастиря шариток - ці вулички Окольного замку досі зберігають свою структуру і розташування! А Кафедральна узагалі повторює вигин стіни замку, як і колись. Детальніше дослідження місця, де мала би проходити стіна Окольника, показало, що частина стіни досі зберігається. Якщо взагальному порівнювати картину того часу, коли замок ще повноцінно існував, із нашим часом, виходить така картина:

Червона_лінія показує, де проходили стіни Окольного замку. Синя - те, що збереглося до наших днів. Зелена - відновлена частина Окольного замку. Для зручності опису я розбив замок на шість ділянок.

1.Тут стоїть будинок, де зараз живуть люди. Він дуже старий. Колись до нього проходила стіна, яку видно на поданих вище малюнках-реконструкціях. Зовсім недавно цю стіну відновили. Прекрасно!

2._Задня стіна монастира шариток, який розміщувався у костельному приміщенні кафедри Святої Трійці.

3. Костел, колегіум за ним і вежа Чарторийських зі шматком стіни. Найбільш показова частина Окольного замку. Це найдовша ділянка Окольника XVIII ст., яка збережена до наших днів. В даний час прохід туди здійснюється лише з вулиці Драгоманова. Цікаво виходить, замок вже наче напівіснує, а досі неприступний.

4._Дуже цікавий шматочок стіни, який був збудований ще під час реконструкції XVII ст., коли нашому місту загрожували козацькі напади й грабунки і татарські набіги.

5._Задній фасад монастиря бригідок. У 1845 саме звідси почалася велика пожежа, після якої костел трохи перебудували і він перестав виділятися з-поміж споруд комплексу. Зараз тут знаходиться православний монастир. Із телепередачі бачив підвали монастиря - надзвичайні вигляди. Аби зробити це туристичним об’єктом, ото була би прикраса! Там є на що подивитися, чим надихнутися і пройнятися до глибини. (Луцьк приховує ще багато таємниць!..)

6._Шматочок стіни Окольника, який відходить від Стирової вежі до Архімандричої, якої на даний час уже нема. Але шматочок яскраво вказує, що не для прикраси тут побудований, а мало би бути продовження.

Я не проводив геодезичних вимірювань, лише за схемою замку з фотографії супутника. Виявляється, біля 55 % довжини Окольного замку, яким він виглядав у XVIII ст., збережено до наших днів!! Це ж просто неймовірно! Більше половини замку стоїть, а мало хто помічає, що це дійсно так. 5 % складає відновлена частина. Із чотирьох веж залишилася одна. Збережені ознаки структури замку такі:

* сюди досі можна увійти тільки крізь умовні ворота на майдані перед Петропавлівським костелом (тут я не враховую прохід від Старого ринку, адже раніше тут була вода і можна було підпливти човном - але цим способом ніхто до замку не пропускався, те саме стосується проходу біля Стирової вежі);
* збережність стін та вежі;
* стіни і сама замкова територія знаходиться на підвищенні, на валу;

* пролягання вулиць паралельне замковим стінам. Останнє дуже гарно видно на карті, або з космосу.

Суспільні трасформації XVII-XVIII ст., які прирівняли територію Окольного замку до міської, в наш час не дають можливості ставитися до Окольника так, як до Верхнього замку. Але саме знання про наявність і стан цього замку тепер уже багато чого дає, пояснює особливості місцевості біля замку Любарта. Як і багато століть тому, так і зараз деякі люди можуть похвалитися тим, що живуть на замковій території. Місто не втратило своїх старовинних особливостей, примітних місць. Деякі з них виставлені напоказ, деякі прикриті часом, зрештою як і в будь-якому іншому старовинному місті. Але живучи в одному з таких, їх треба вміти побачити! І таких таємниць у Луцька ще багато!..

Источник: http://своя голова :)

Категория: Мои статьи | Добавил: kotyk (16.10.2009) | Автор: kotyk
Просмотров: 4996 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всего комментариев: 2
2  
Ух ти! Це радує, що збереглося стільки. А я-бо думав, що всієї стіни зацілів тільки один шмат!

1  
Cool! That's a cveler way of looking at it!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Категории каталога
Мои статьи [28]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наш опрос
Звідки Ви дізналися про Луцький замок?
Всього відповідей: 189